Державна політика забезпечення енергетичної безпеки України складається не лише з диверсифікації постачання енергоносіїв та видобутку власних вуглеводнів, але й з розробки та впровадженні ефективної програми енергозбереження та розвитку альтернативної енергетики. В умовах всесвітньої економічної кризи продукція енергоємних українських підприємств металургійної, хімічної та нафтопереробної галузей не здатна конкурувати з західною, оскільки частка енергії у ціні продукту складає близько 40-50%, а на деяких підприємствах близько 60%, тоді як в економічно розвинених країнах – лише 18-25%. Висока енергозатратність роботи застарілого промислового устаткування компенсується власниками підприємств за рахунок низької заробітної плати працівників та пониження соціальних стандартів. Протягом останніх двадцяти років, коли українська економіка переживала період первинного накопичення капіталу та перерозподілу виробничих потужностей між фінансово-промисловими групами, зацікавленість як держави, так і приватного сектору у впровадженні енергозберігаючих технологій була достатньо низькою.

Державна політика забезпечення енергетичної безпеки України складається не лише з диверсифікації постачання енергоносіїв та видобутку власних вуглеводнів, але й з розробки та впровадженні ефективної програми енергозбереження та розвитку альтернативної енергетики. В умовах всесвітньої економічної кризи продукція енергоємних українських підприємств металургійної, хімічної та нафтопереробної галузей не здатна конкурувати з західною, оскільки частка енергії у ціні продукту складає близько 40-50%, а на деяких підприємствах близько 60%, тоді як в економічно розвинених країнах – лише 18-25%. Висока енергозатратність роботи застарілого промислового устаткування компенсується власниками підприємств за рахунок низької заробітної плати працівників та пониження соціальних стандартів. Протягом останніх двадцяти років, коли українська економіка переживала період первинного накопичення капіталу та перерозподілу виробничих потужностей між фінансово-промисловими групами, зацікавленість як держави, так і приватного сектору у впровадженні енергозберігаючих технологій була достатньо низькою.

Але державою було здійснено ряд законодавчих та інституційних кроків у сфері розвитку енергозбереження.

Формування нормативно-правової бази

• Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про енергозбереження» (1994 рік);
• Постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 1997 р. N 148 схвалена Комплексна державна програма енергозбереження України;
• Верховною Радою України ухвалений Закон «Про альтернативні джерела енергії» (2003 рік);
• Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. N 243 затверджена Державна цільова економічна програма енергоефективності на 2010-2015 роки;
• Верховною Радою України прийнятий Закон про «зелені тарифи» на електричну та теплову енергію (2008 рік).

Були створені державні інституції, регулюючі політику енергозбереження:

• 26 липня 1995 року Указом Президента України № 666/95 створюється Державний Комітет України з енергозбереження;
• Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1999 року № 575 «Питання Державної інспекції з енергозбереження» при Держкоменергозбереження утворено Державну інспекцію з енергозбереження, в структуру якої увійшло 2 регіональні та 23 обласні інспекції з енергозбереження;
• Указом Президента N 1900/2005 створено Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (2005 рік);
• Кабінет Міністрів України постановою від 2.09.1993 створив при Держкомнафтогазі Державну інспекцію з ефективного використання газу (Держгазінспекція).

Державне фінансування енергозбереження

З державного бюджету України на розвиток енергозбереження починаються виділятись кошти лише з 2001 року, в обсязі 25 млн. грн. на запровадження енергозберігаючих технологій у бюджетній сфері. Але, проголошені наміри держави в енергозбереженні у 2001 році виконані лише на 30%, на проведення енергозберігаючих заходів було виділено лише 7,6 млн. грн., що засвідчило недостатньо ефективну роботу держави в секторі реального скорочення споживання ПЕР. В подальшому, у державному бюджеті України на 2002 рік було передбачено лише 17 млн. грн. для завершення фінансування незакінчених у 2001 році енергозберігаючих проектів, реально було профінансовано 1,3 млн. грн. Бюджетом на 2003 рік було передбачено лише 7 млн. грн. У 2010 році на реалізацію затвердженої програми з енергоефективності на шість років держава виділила 800 млн. грн. У бюджеті на 2011 рік на потреби програми виділено 600 млн. грн. За висновками окремих спеціалістів для реалізації затвердженої програми енергозбереження, існуючого державної фінансової підтримки недостатньо, щонайменше потрібно виділити близько 40 мільярдів гривень протягом шести років для запланованого скорочення споживання ПЕР на 20%.

Ефективність енергозберігаючої політики ґрунтується не лише на фінансовій підтримці держави відповідних проектів. Іншим потужним інструментом реалізації програм енергозбереження є залучення коштів міжнародних фінансових організацій, приватних інвесторів, зацікавлених працювати на українському ринку альтернативної енергетики та енергозберігаючих технологій. Завдання держави полягає у проведенні прозорої політики енергозбереження та стабільній діяльності у цій сфері. Постійне нарощування обсягів державної підтримки енергоефективних проектів та робота над гармонізацією законодавства продемонструє інвестору не лише декларативну зацікавленість держави у розвитку цього сектору.

Іншим інструментом реалізації політики, якій сприяє скороченню споживання ПЕР є міжнародне співробітництво державних інституцій та українських підприємців з відповідними організаціями та установами.

Участь України у міжнародних  програмах та проектах

Українським урядом підписано Рамкову угоди про співпрацю з Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО), яка була ратифікована Верховною Радою у вересні 2010 року. НЕФКО працює в сфері екології та енергоефективності з 1990 року на підставі угоди між урядами Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції та з метою вирішення екологічних проблем за допомогою ефективних фінансових інструментів. В Україні НЕФКО фінансує проекти енергоефективності з 2003 року, однак її діяльність не була підкріплена угодою про статус організації, що перешкоджало роботі.

Європейська економічна комісія ООН започаткувала проект «Розробка інвестиційних проектів щодо енергоефективності для пом’якшення впливу на зміну клімату». Проект має на меті – сприяння розвитку ринку послуг з енергоефективності та залучення інвестицій у реалізацію проектів з енергозбереження в трьох ключових секторах міського господарства – системах централізованого теплопостачання, муніципальному освітленні, закладах охорони здоров’я та інших громадських будівлях. Проект виконується за фінансової підтримки Фонду за міжнародне партнерство ООН та Агентства з міжнародного розвитку США.

В рамках реалізації спільної українсько-німецька програми з відбору проектів зі сталої енергетики, яка виконувалась в рамках двосторонньої співпраці між Агентством з раціонального використання енергії та екології (Україна) та Інститутом прикладної екології (Німеччина), був проведений комплексний відбір енергоефективних проектів, які якнайкраще відповідають змісту українсько-німецького співробітництва і демонструють гарні передумови для успішного впровадження. Агентство з раціонального використання енергії та екології зібрало та обробило матеріали по восьми проектах, що розглядали питання енергоефективності, відновлюваної енергії та когенерації.

Агентство з раціонального використання енергії та екології (АРЕНА-ЕКО) та Тихоокеанська північно-західна національна лабораторія (США) впроваджують проект з надання допомоги Україні у в аналізі нормативно-правової бази і визначенні потенціалу енергозбереження в бюджетній сфері України і підготовці пропозицій щодо вдосконалення законодавства, яке є необхідною передумовою для ефективного впровадження енергозберігаючих технологій і заходів на державному, регіональному і муніципальному рівнях.

Створено нідерландсько-українську енергетичну платформу (Netherlands-Ukrainian sustainable energy platform, NUCEP, Україна-Нідерланди), яка об’єднує нідерландські та українські організації та сприяє втіленню спільних проектів в галузі відновлювальної енергетики, включаючи енергозбереження в міському господарстві України. Місія NUCEP полягає у наданні українським організаціям ефективного доступу до голландських технологій, досвіду розробки проектів та фінансування. Пріоритетним напрямком діяльності NUCEP є втілення проектів енергозбереження в міському середовищі в Україні, включаючи приватні, комунальні і громадські об’єкти. NUCEP представляє в Україні весь сектор енергозбереження Нідерландів, що охоплює комерційні, галузеві та державні організації. Членами платформи NUCEP є голландські компанії у сфері енергетики, енергозбереження та відновлювальної енергії, які націлені на співпрацю в Україні.

Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) була розроблена Українська програма підвищення енергоефективності (UKEEP). UKEEP – це кредитний продукт, розроблений, для українських приватних компаній будь-якого сектору економіки, які хочуть здійснити інвестиції у підвищення ефективності використання енергії або створення джерел відновлюваної енергії – інвестиції, результатом яких буде скорочення споживання енергії, зростання виробництва власних енергоносіїв або більш ефективне її використання. Якщо ідея проекту розцінюється як практично здійсненна, UKEEP може надати кредитне фінансування на хороших умовах. UKEEP також надає безкоштовну технічну підтримку міжнародних консультантів по енергоефективності. В рамках цього проекту було реалізовано ряд енергоефективних проектів і в південних регіонах України.

Інструмент надання міжнародної технічної допомоги та отримання кредитів міжнародних фінансових інституцій не використовується на повну потужність, через недостатню інформаційну підтримку існуючих міжнародних програм та низьку презентаційну якість проектів потенційних реципієнтів. Від якісно прописаного техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту залежить успішність отримання інвестиційних коштів для його реалізації, тому в Україні успішно реалізуються міжнародні програми на зразок UKEEP, які власним ресурсом надають підтримку підприємцям у розробці ТЕО енергозберігаючих проектів.

Політика енергозбереження на Півдні України (Одеська, Миколаївська, Херсонська області та АР Крим)

Як складові загальнодержавної програми енергозбереження на регіональному рівні були розроблені відповідні програми енергозбереження в усіх областях України, які враховують промислово-виробничу специфіку регіонів та їх природно-географічні потенціал для використання відповідних альтернативних джерел енергії.

В Одеській області була затверджена Комплексна програма енергозбереження області на 1999-2010 роки, з метою продовження дії вищезгаданої програми було розроблено регіональну Програму енергоефективності Одеської області на 2010-2014 роки. Про позитивність результатів впровадження регіональних програм енергоефективності свідчать дані Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської ОДА, згідно з якими лише у 2009 році в Одеській області впроваджено 375 енергозберігаючих проектів, на загальну суму 148,5 млн. грн. за рахунок яких зекономлено паливно-енергетичних ресурсів в обсязі понад 182,5 тис. тонн умовного палива, що склало 3,1% від величини їх середньорічного споживання. Вартість зекономлених енергоносіїв склала 110 300 000 грн.

Загальна вартість енергозберігаючих проектів, які заплановано впровадити у 2010-2014 роках, складає 784783,48 тис. грн. т. Програмою передбачається модернізація водопровідно-каналізаційного господарства, встановлення теплових насосів, встановлення когенераційних установок та використання альтернативних джерел енергії. Зокрема, В Овідіопольському і Татарбунарському районах Одеської області заплановано будівництво 66 вітрових турбін фірми Vestas загальною потужністю до 200 МВт та вартістю 300 млн. євро. Оціночна кількість виробленої електричної енергії, становить 890 000 МВт*год на рік. Вироблена електроенергія покриватиме потреби приблизно 200 000 домашніх господарств. Фінансування проекту планується за рахунок залучених інвестицій німецького концерну Vestas.

Планується активне використання місцевих видів палива (солома, відходи деревини, лузга соняшника та інше). На сьогоднішній день в Одеській області працюють два заводи з виготовлення біопалива в Саратському та Арцизькому районах, в області функціонують шість біоустановок. Собівартість 1000 м3 синтетичного газу, отриманого подібним способом, становить 40 дол.

Важливою складовою державної політики енергозбереження є підготовка кадрів. При кафедрі процесів та апаратів Одеської національної академії харчових технологій створено лабораторію «Енергоефективні процеси та апарати». Лабораторія має на меті розвиток культури енергоспоживання та практична підготовка фахівців з питань енергозберігаючого устаткування. Лабораторія розробляє стенди по випробуванню сучасних засобів енергозбереження, адаптованих до українських умов із урахуванням світових досягнень у сфері технологій енергозбереження.

В Миколаївській області продовженням Комплексної програми енергозбереження в Миколаївській області на період 1998-2010 рр., стала Цільова програма підвищення енергоефективності Миколаївської області на 2010-2015 роки.

Завдяки програмі «Впровадження енергоресурсо-збереження, енергоефективності та енергозберігаючих технологій в Миколаївській області для підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у 2009-2010 роках», розробленої облдержадміністрацією, тільки в 2009 році завдяки використанню ефективних енергозберігаючих заходів промисловими підприємствами, бюджетними організаціями області зекономлено 25,6 тис. т.у.п. паливно-енергетичних ресурсів вартістю 43,0 млн. грн. З них 2,37 млн.куб.м природного газу, 8,4 тис.тонн нафтопродуктів, 42 тонни вугілля, 26,45 млн.кВт.год. електроенергії, 9,87 тис.Гкал теплової енергії. Обсяг залучених коштів на фінансування розробки та впровадження енергозберігаючих заходів програми енергозбереження за рахунок усіх джерел в 2009 році по Миколаївській області становив 75,6 млн. грн.

Регіональна влада намагається сприяти розвитку альтернативної енергетики області. У стадії реалізації знаходиться проект будівництва Південноукраїнської вітроелектростанції в Очаківському районі потужністю 300 МВт (компанія «ЄвроУкрВінд»), який отримав підтримку з боку Уряду шляхом прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.02.2009 № 254-р «Про реалізацію інвестиційних проектів з будівництва вітроелектростанцій в Автономній Республіці Крим та Миколаївській області». Реалізація проекту дозволить скоротити споживання природного газу за рахунок використання відновлювальної енергетики, залучити 438,0 млн. євро інвестиційних ресурсів, створити нові робочі місця. У ІІ півріччі 2010 року планується початок будівництва вітроелектростанції. Облдержадміністрація в цьому напрямку співпрацює з Державним інститутом відновлювальної енергетики Національної Академії наук України по підготовки проекту будівництва Тилігульскої ВЕС встановленою потужністю 500 МВт.

В області працює міні-завод з випуску біодизельного пального потужністю 1000 тонн на місяць на МП «Віра» в Жовтневому районі.

Рівень використання енергозберігаючих технологій та потенціалу альтернативних енергоносіїв в Херсонській області керівництвом облдержадміністрації був розцінений як недостатній. Тому, в продовження загальнодержавної політики енергозбереження було затверджено Програму підвищення енергоефективності Херсонської області на 2010-2014 роки, з урахуванням недоліків впровадження попередньої обласної програми з енергозбереження.

За результатами досліджень Інституту електродинаміки Національної академії наук, акваторія Сивашської затоки Херсонської області має доволі високий вітровий потенціал, тому пріоритетним напрямком у розвитку альтернативної енергетики регіону було визначено вітроенергетику. Пріоритетним районом для розвиток вітроенергетики в регіоні є Присивашшя. Введено в дію першу чергу Присивашського вітрової електростанції в Чаплинському районі. Повна реалізація проекту (дешева електроенергія за ціною 0,09 дол. за 1 кіловат) дасть можливість Херсонської області залучити інвесторів. Новотроїцький район Херсонської області в межах обласної програми «Енергозбереження-2010» планують перетворити на полігон для енергозберігаючих технологій, вітропотенціал якого – один з найвищих в Україні

Біля Херсона завершено будівництво першого в Україні заводу з виробництва біодизельного пального. Будівництво проводило підприємство «Лібер». Потужність підприємства – 10 тис. т продукції на рік. Планується виготовляти пальне з рапсової і інших рослинних олій.

Пріоритетними напрямками енергозбереження в бюджетній сфері, в рамках реалізації запланованої програми області є заміна освітлювальних приладів, віконних блоків, реконструкція або заміна системи опалення, переведення на інший вид джерела опалення. За 2009 рік у бюджетних установах області було встановлено 9537 одиниць енергоефективних освітлювальних приладів, або 26 % від їх загальної кількості.

За даними Верховної ради АР Крим, в рамках реалізації Комплексної державної програми з енергозбереження, затвердженої у 1997 році, в регіоні за період з 2004 по 2008 рр. на фінансування заходів з енергозбереження було витрачено 46945,6 тис. грн. За 2008 рік було встановлено 297 приладів побудинкового обліку та 19227 приладів поквартирного обліку енергетичних ресурсів. На 64 підприємствах проведені енергетичні обстеження інспекцією з енергозбереження. За 12 місяців 2008 року на підприємствах АП «Кримтеплокомуненерго» було зекономлено 1,8 тис. т у. т. на суму 981,0 тис. грн. Економія ПЕР на промислових підприємствах склала 151,2 тис. т у. т. на суму 82404,0 тис. грн., на підприємствах паливно-енергетичного комплексу – 4,67 тис. т у. т. на суму 2545,0 тис. грн., в аграрному секторі – 8,62 тис. т у. т. на суму 4698,0 тис. грн. Загальна кількість зекономлених в 2008 році ПЕР складає 183,1 тис. т у. т. на суму 100688,0 тис. грн. Результати впровадження енергозберігаючих заходів у 2004-2008 роках помітно вплинули на економіку республіки. Загальна економія ПЕР в суспільному виробництві Автономної Республіки Крим за рахунок впровадження всіх енергозберігаючих технологій, енергоефективного обладнання та реалізації всіх організаційно-технічних заходів на період з 2004 року по 2008 рік склала 1072,07 тис. т у. т. Загальна сума зекономлених коштів за звітний період склала 589648,29 тис. грн.

Відповідно до Державної програми будівництва вітрових електростанцій, АР Крим визначена територією пріоритетного розвитку вітроенергетики в Україні, оскільки володіє досить великим вітропотенціалом і вільними територіями для будівництва ВЕС. Так, на сьогодні на півострові виробляється 70% енергії від усіх вітроенергетичних потужностей України. І найбільш перспективними для створення об’єктів відновлювальної енергії в регіоні визначені Керченський і Тарханкутський узбережжя. В Криму виробництвом вітрової енергії зайняті 4 державні підприємства: «Донузлавська вітрова електростанція», «Східно-Кримська ВЕС» та 7 вітроелектростанцій, з яких працюють тільки чотири – «Донузлавська», «Сакська», «Прісноводненська» і «Тарханкутська».

Маючи потужний природний потенціал для розвитку «зеленої» енергетики АР Крим є інвестиційно привабливим регіоном для компаній, працюючих на ринку альтернативної енергетики.

Висновки та рекомендації

Завдяки запровадженим державою законодавчо-інституційних та фінансових заходів, спостерігається позитивна динаміка розвитку галузі енергоефективності та альтернативної енергетики. Розробка окремих обласних програм є позитивним кроком. Але промислово-виробничий та природний потенціал використанні альтернативних джерел енергії та енергоефетивного устаткування в південних регіонах України використовується не на повну потужність. Існуючі проекти видобутку енергії із альтернативних джерел є поодинокими та, як правило, розробляються і реалізуються окремими приватними підприємствами. Серед основних причин незадовільного розвитку вищезазначеного напрямку слід виділити наступні:

1. обмеженість місцевих бюджетів для фінансування програми енергозбереження, тому успішність проведення енергозберігаючих заходів залежить від залучення приватних підприємств у програму
2. низький рівень залучення місцевого приватного сектору та державних установ до існуючих міжнародних програм, що надають консультативну, технічну та кредитну допомогу перспективним енергозберігаючим проектам;
3. недостатнє інформаційне супроводження енергозберігаючих програм як українських так і міжнародних, що знижує рівень залучення потенційних учасників до енергозберігаючих програм;
4. неефективна національна система оподаткування для стимулювання зацікавленості в інвестуванні проектів з енергозбереження.

Необхідно:

1. Проведення послідовної та стабільної роботи держави у сфері енергозбереження, шляхом гармонізації нормативно-правової бази та нарощування фінансової підтримки енергоефективних проектів в бюджетній сфері, державні установи мають бути прикладом для наслідування в сфері енергозбереження.
2. Спрощення процедури залучення коштів іноземних та приватних інвестицій у сферу енергоефективності та надання певних пільг з оподаткування для подальшого залучення суб’єктів господарювання до цієї діяльності.
3. Підтримувати розвиток альтернативної енергетики, особливо в потенційно перспективних південних регіонах. Для Півдня України перспективи розвитку альтернативної енергетики пов’язані в першу чергу з використанням ресурсів вітру, сонця, енергії біомаси та геотермальної енергії.
4. Ефективніше використовувати інструмент залучення міжнародних програм до регіональних енергозберігаючих проектів. На Півдні України відповідні проекти є поодинокими. Інформаційне супроводження роботи міжнародних програм в районах може забезпечити відповідне управління облдержадміністрацій. Суб’єкти приватного сектору, які мають фінансову можливість отримати вигідний кредит або технічну допомогу здебільшого необізнані в існуванні подібного роду можливостей.