Чорноморсько-Каспійський регіон характеризується слабкою політичною стабільністю, високим рівнем етноконфліктів, складною соціально-економічною ситуацією, засиллям корупції, хабарництва, деформацією економічних відносин, значним економічним, політичним, воєнним і культурним впливом з боку конкуруючих між собою США і РФ.

В даній роботі, аналізуються чинники формування воєнно-політичної обстановки в регіоні, розглядається його роль і місце в геополітичних концепціях США і Російської Федерації, досліджуються динаміка, шляхи і методи досягнення Вашингтоном і Москвою своїх цілей в регіоні, дається прогноз перспектив зміни ситуації, а також аналізується роль України у формуванні воєнно-політичної обстановки у Чорноморсько-Каспійському регіоні, окреслюється коло питань, які необхідно вирішити для того, щоб Україна могла відігравати відповідну її потенціалу роль в геополітичній ситуації.

На сегодняшний день в Польше, как и в большинстве стран, существующие государственные органы и службы не подготовлены на случай массовых террористических ударов с применением диверсионных ядов, токсических веществ, других видов оружия массового поражения и современного классического оружия. С наибольшей вероятностью террористическим угрозам могут быть подвергнуты системы водоснабжения Польши (с весны 2013 года до начала осени 2017 года, в теплые месяцы), а также энергосистемы страны, особенно в зимние месяцы в период 2013-2017 годов. В последующие годы возможности террористических атак на территории Польши будут значительно снижаться. Кроме Польши, наиболее уязвимыми для терактов странами Европы являются Украина и Россия.

Идейные корни исламизма как политического проекта обычно возводятся к одному из первых теоретиков «мусульманского реформаторства» Джамал ад-Дину ал-Афгани (1839–1897), который считал ислам основным фактором социально-политической консолидации мусульман, более важным, чем язык, культура и этничность. Его взгляды часто характеризуются как «панисламизм» или «мусульманский национализм». Исламские проекты, которые появившись на Ближнем и Среднем Востоке, оказали заметное влияние на социально-политические процессы далеко за пределами этого региона. В частности, локальные вариации имплементации некоторых из этих проектов наблюдаются в современном Крыму.

Для оцінки ролі та місця Чорноморського регіону в забезпеченні енергетичної безпеки потрібна система координат, що відповідає технологічній природі енергетичного постачання. Вона є триланковою: видобуток енергоресурсів – транспортування (включно із транзитом) – споживання (включно із ввезенням, дистрибуцією, переробкою). Чорноморський регіон є природним сполучником між потужними регіонами видобутку і споживання вуглеводневих енергоресурсів. Видобувними регіонами є Росія з її нафтовими та газовими родовищами Західного Сибіру, Південного Уралу та Поволжя, а також Каспійський регіон з ресурсами Західного Казахстану, Туркменістану та Азербайджану, які є частиною широкого Арктично-Аравійського вуглеводневого поясу. Регіоном споживання є ЄС. Туреччина, Грузія, Україна, Молдова, Білорусь є країнами і споживачами, і транзитерами. Зростання попиту індустріального ЄС у поєднанні з розвитком потенціалу РФ як головного постачальника створює передумови для збільшення значимості стратегічних маршрутів транспортування енергетичних ресурсів зі Сходу на Захід через Чорноморський регіон.

У квітні 2011 року «Інформаційна Агенція з питань енергетики США» оприлюднила результати першого дослідження з оцінки світових запасів сланцевого газу: «Світові запаси сланцевого газу: первинне дослідження 14 регіонів розташованих за межами США», яке проводилось в інтересах американських енергетичних компаній, що здобули досвід видобування сланцевого газу в США і планують експансію в інших регіонах світу. За різними оцінками експертів, запаси нетрадиційного газу в Україні можуть становити 30 трлн. куб. м. Водночас, потенційні запаси сланцевого газу в Україні, за оцінками американських експертів Advanced Resources International, Inc., становлять близько 5,58 трл. куб. м. газу.

Безперечно новітні технології видобування сланцевого газу, розроблені в США, спричинили революційні зміни на світовому енергетичному ринку. Але чи стане сланцевий газ порятунком для України? Виклики є доволі суттєвими, їх подолання потребуватиме значних фінансових витрат та організаційних зусиль усіх рівнів центральної і місцевої влади, залучення громадськості.

В настоящее время актуальной проблемой охраны окружающей природной среды в городе Севастополе является опасность загрязнения рек Севастопольского региона стоками жилых массивов, сельскохозяйственных полей, вымыванием загрязняющих веществ из речного ложа и загрязнение атмосферными осадками.

С точки зрения разработки мероприятий по выявлению источников антропогенного и природного загрязнения, как следствие разработки мероприятий по уменьшению воздействия данных источников на экосистему «река-море» представляет собой река Бельбек.

В целях сохранения экосистемы «река Бельбек – Черное море» в месте ее впадения, а также сохранения уникальных свойств реки как рыбохозяйственного водоема необходимо установить источники загрязнения реки и разработать мероприятия по снижению загрязнения от идентифицированных источников.

Цель исследования состоит в разработке подходов и предложений к методу идентификации источников повышенного загрязнения реки соединениями железа и взвешенными веществами реки Бельбек и разработке мероприятий по предупреждению установленного повышенного загрязнения реки.

Більшість країн світу у ХХІ столітті стоїть перед проблемою пошуку нових джерел енергії задля підвищення власної енергобезпеки. Нові джерела енергії різноманітні, і одне з джерел – Світовий океан, в якому зосереджена енергія припливів, хвиль, перепадів температур, запасів нафти і газу на шельфі, а також енергетичний потенціал газогідратів метану та сірководня морської води.

Запаси двох останніх значні, і провідні країни світу вже пильно придивляються до можливостей їх використання. Розробляються технології видобутку та перетворення, розраховуються показники економічної ефективності, але не треба забувати і про екологічні ризики цієї діяльності.

Державна політика забезпечення енергетичної безпеки України складається не лише з диверсифікації постачання енергоносіїв та видобутку власних вуглеводнів, але й з розробки та впровадженні ефективної програми енергозбереження та розвитку альтернативної енергетики. В умовах всесвітньої економічної кризи продукція енергоємних українських підприємств металургійної, хімічної та нафтопереробної галузей не здатна конкурувати з західною, оскільки частка енергії у ціні продукту складає близько 40-50%, а на деяких підприємствах близько 60%, тоді як в економічно розвинених країнах – лише 18-25%. Висока енергозатратність роботи застарілого промислового устаткування компенсується власниками підприємств за рахунок низької заробітної плати працівників та пониження соціальних стандартів. Протягом останніх двадцяти років, коли українська економіка переживала період первинного накопичення капіталу та перерозподілу виробничих потужностей між фінансово-промисловими групами, зацікавленість як держави, так і приватного сектору у впровадженні енергозберігаючих технологій була достатньо низькою.

Ефект доміно у арабських країнах Північної Африки та Близького Сходу, що розпочався наприкінці 2010-го з протестів у Тунісі, продовжує приковувати увагу у світі. Час з початку туніських подій, що потім продовжились у Єгипті, Ємені, Лівії, Бахрейні, нестабільність в Омані, Алжирі та Саудівській Аравії вказують на те, що арабський світ зазнає тектонічних змін. Вони близькі за своїм масштабом до змін кінця 80-х – початку 90-х ХХ століття у Європі, пов’язаних із розпадом комуністичної системи та СРСР. Значною мірою, низка арабських режимів – релікти епохи холодної війни, що завершилась понад 20 років тому.

Наскільки зміни на Близькому Сході несуть виклики та загрози нафтовому благополуччю світової економіки в цілому та Європи, зокрема? Хто і як цим скористається? Важливим питанням для подальшого розвитку світової економіки є безперебійне постачання нафти за прийнятними цінами. Переривання постачань нафти навіть у відносно невеликих кількостях в минулому призводило до значного зростання цін на неї.

Історична ретроспектива показує, що насправді проблема переривання постачань нафти не є такою катастрофічною, як це намагаються часто показати в ЗМІ. Припинення постачання нафти на світовий ринок з окремо взятої країни чи навіть групи країн, може бути цілком скомпенсоване за рахунок інших постачальників.

Сегодня, когда вопросам безопасности уделяется все больше и больше внимания, не менее актуальным становится вопрос обеспечения мира и стабильности в той или иной точке планеты. Одним из инструментов поддержания стабильности, доверия и безопасности является военное сотрудничество заинтересованных сторон. Определенным феноменом этого явления международной жизни народов, наций и государств является то, что сугубо военные вопросы помогают налаживать отношения в других сферах и плоскостях – экономической, политической, социокультурной и прочих. Предлагаемая вашему вниманию статья о том, в каком состоянии пребывает и какие перспективы имеет украинско-российское военное сотрудничество на крымских просторах.